Кожна країна світу славиться своїми дивовижними місцями, які особливо приваблюють туристів, пише vancouver-name. Адже саме там якомога ближче можна познайомитися з культурою, звичаями й навіть природою конкретної місцевості.
Місця, які об’єднують усі ці напрямки, як правило, звуться Національними парками. Ці зони буквально “просочені” неймовірними краєвидами, історією та культурою певного регіону. І саме цей факт є тією самою “приманкою” для приїжджих, які поспішають побувати в таких парках.
Канада також не є винятком. І в цій прекрасній країні існує чимало парків, що гордо носять звання національних.
Британська Колумбія належить до найбільш відомих канадських провінцій. Там проживає величезна кількість іноземців, які із задоволенням долучилися до культури та побуту місцевого населення. Окрім своїх унікальних традицій, ця провінція відома своїми Національними парками.
В нашому матеріалі, з посиланням на pc.gc.ca, ми розповімо про один з них. Його місцевість вражає своєю красою та пейзажами. А історія створення є доволі цікавою. Тож, пропонуємо нашим читачам поринути в дивовижний світ неймовірної природи та захоплюючої історії однієї з найбільш мальовничих провінцій Канади.
Відомий парк
Про Національний парк Йохо в Канаді знають як про одне з найвідоміших місць. Він знаходиться у південно-східному регіоні Британської Колумбії. Крім цього, паркова зона є сусідами з такими, не менш відомими парками, як Кутеней і Банф.
Походження назви
Справедливо зазначити, що “Йохо” з мови кри перекладається, як “благовіння” або “здивування”. Тому це слово якнайкраще описує захоплюючий парковий пейзаж, в якому можна зустріти наявність величезних крижаних полів і гірських вершин. До речі, останні входять до найвищих серед канадських гір.
Місце корінних народів
Говорячи про розташування вищезгаданого парку, також варто зазначити, що він знаходиться там, де мешкали традиційні корінні народи секвепемк і ктунакс.
До того, як було засновано парк, останні переважно використовували цю місцевість для перетину Скелястих гір. Це допомагало народам діставатися зони, де знаходилися мисливські угіддя бізонів.
Як з’явився парк
Створення парку відбулося після того, як прем’єр-міністр Джон Макдональд побував у гористій місцевості після відвідин Канадсько-Тихоокеанської залізниці.
До речі, то була перша канадська залізниця трансконтинентального характеру.
Коли 10-го жовтня 1886-го політик повернувся до Оттави, почалося створення згаданого канадського парку.
Паралельно з цим йшов процес заснування Національного парку Глейшер.
Цікаво, що обидва парки незабаром набули статусу національних. До цього таке звання носив лише Парк Скелястих гір (пізніше його перейменували на Банф).
Про клімат
Говорячи про згаданий Національний парк, справедливо згадати про його клімат.
Паркова погода відрізняється мінливістю. Адже місцем розташування парку є західний регіон при континентальному вододілі. А це призводить до рясних і частих опадів.
Взимку температурні показники становлять від плюс п’яти до хвилин п’ятнадцяти. При цьому найхолодніший час припадає на грудень-лютий. Тоді температура може знизитися до мінус тридцяти п’яти.
Літній період, як правило, тішить приємним теплом та середнім температурним показником плюс двадцять. Тому сильної спеки, як правило, в парку ніколи не буває.
Однак варто зазначити, що навіть влітку та територія парку, яка розташована на висоті півтори тисячі метрів, може бути вкрита снігом. І там можливі температурні показники з позначкою “мінус”.
Фото: wikipedia
