Вaнкувер – минуле найкрасивішого острова

Загальна площа острова становить тридцять дві тисячі сто квадратних кілометрів, пише vancouver-name. Погодьтеся, це доволі немало. Тому, незважаючи на те, що острови, зазвичай асоціюються з чимось незначним та маленьким, згадана місцевість є повною протилежністю розповсюдженої думки. 

Ця територія відрізняється неймовірною красою та дуже багатою історією. Недаремно туди приїжджають сотні науковців, заради проведення різноманітних досліджень. Адже в згаданій місцевості багато разів вдавалося знайти цінні артефакти, які є доказами життєдіяльності ранніх мешканців території. Тому що, як не крути, але саме вони є фундаторами історії цих місць. І ці люди дуже багато років тому змогли розпочати освоєння цих територій, займаючись різними промислами та ремеслами.

Згодом кожен із артефактів пройшов повноцінне та всеосяжне вивчення, що дозволило дійти висновку про цінність та важливість знайдених речей. Тому що саме завдяки ним потім можна було дізнатися цікаві факти з минулого згаданої місцевості.

Крім цього, говорячи про згадану місцевість, не можна не згадати про неймовірну природу, яка буквально заворожує дух. Щоб повною мірою насолодитися нею, туристи також активно відвідують цю територію. Адже тільки побачивши цю велич Матері-природи, можна з упевненістю заявляти про різноманітність усього регіону провінції.

У нашому матеріалі, з посиланням на discovervancouverisland.com, ми розповімо про минуле цієї дивовижної місцевості, яка є найбільшою та густонаселеною на всьому узбережжі.

Про корінні народності

Слід почати з того, що острів Ванкувер не одне тисячоліття був батьківщиною для корінних народностей.

Так, йдеться про Кваквакавакв. Це плем’я говорило мовою кваквала, північною вакашанською мовою. Що стосується населених пунктів згаданого народу на острові, то вони складаються з громад Форт-Рупертаї Алерт-Бея.

1885-тий ознаменувався тим, що канадський федеральний уряд наклав заборону на традиції Кваквакавакв.

Також у згаданій місцевості мешкали Нуу-ча-нулт. Саме цей народ входив до числа перших, які почали налагоджувати зв’язки з багатьма мешканцями континенту. Адже всі вони намагалися контролювати територію та продавати шкури видр.

Численні дослідження

Що стосується європейців, то вони стали займатися вивченням місцевості в 1774-тому. Хуан Ернандес очолив першу делегацію, що складається з різних фахівців.

1775-тий ознаменувався відправкою другої делегації.

Загалом, згадана територія стала багатьом цікавою тоді, коли туди вкотре прибув Джеймс Кук. А в 1788-му відбулося відкриття там поста торгівлі. І з цього моменту хутряна торгівля стала там ще активнішою. А це, в свою чергу, призвело до того, що на острові з’явилося постійне заселення.

Непрості переговори

1789-й запам’ятався проведенням на острові додаткових іспанських досліджень. Але через те, що іспанцями неодноразово заявлялися посягання на суверенітет та судноплавні права, поряд з місцевістю було здійснено захоплення кораблів, які йшли під британським прапором.

Д. Ванкувера, який був капітаном на британському флоті, в 1792-му відправили на переговори з іспанцями. До речі, інтереси останніх представлялися Хуаном де ла Бодега-і Куадрою.

Внаслідок цього переговори опинилися в абсолютно безвихідному становищі. А Ванкувером висловлювалася позиція щодо того, щоб усе, захоплене іспанцями майно було повернуто. А Куaдра, в свою чергу, стверджував, що станом на 1789-й ще майже нічого не було захоплено. З цієї причини представниками обох сторін було прийнято рішення про передачу цієї суперечки урядам Іспанії та Британії.

Опис гавані

1792-й ознаменувався навколосвітнім плаванням біля згаданої території. Воно було проведено дослідником Д. Гальяно та його соратниками.

8-го квітня 1806-го капітаном Джоном Вольфом було здійснено подорож до маленької затоки Південно-Західного мису острова. Після цього капітаном неодноразово було вказано, що затока є південною гаванню, яку часто відвідують американські торговці хутром.

Також він зазначав, що торгівлю в тій місцевості і вздовж усього узбережжя практично повністю контролювали бостонські купці.

Довгоочікуване рішення

Повертаючись до питання про те, кому ж належав острів, треба сказати, що Британії та Іспанії в цій частині не вдалося досягти консенсусу.

Дві держави навіть хотіли через це розв’язати війну. Згодом цьому протистоянню надали назву “Криза Нутка”.

На щастя, війна виявилася уникненою. Адже в 1790-тому була проведена Нуткаська конференція, в ході якої обидві держави висловили згоду визнати права обох на цей район.

Це був перший крок до миру.

1793-й ознаменувався проведенням другої Нуткаської конференції, а 1794-й – третьої.

Виходячи з усіх цих подій, іспанцями був демонтований Нуткаський форт. Після цього вони пішли з цієї місцевості, передавши Британії острів разом із усіма навколишніми територіями.

Важлива зона

Згодом згадана територія стала такою популярною зоною, що коли в 1849-тому відбулося заснування колонії, місцевість нарешті набула повноцінного офіційного статусу.

Британці

Березень 1843-го ознаменувався прибуттям Джеймса Дуглaса для того, щоб вибрати в місцевості територію для нового поселення. І вже влітку того ж року почав будуватись форт.

Майбутнє поселення мало стати постом по хутряному торговому. Спочатку його назвали Форт-Альбертом.

1846-тий запам’ятався підписанням Британією та Америкою Орегонського договору. Цей документ нарешті поклав край диспутам щодо кордонів.

Але для набуття гарантії того, що за британцями залишиться володіння всією місцевістю, було прийнято рішення, що кордон згортатиметься у бік півдня.

1849-тий ознаменувався створенням колонії.

Згодом колонію передали в оренду Гудзоновій затоці (компанія). Але за однієї умови, – компанія мала збільшувати місцеве населення за рахунок підтримки колонізації.

Пізніше згаданий форт перетворився на важливу базу. Особливо яскраво це було видно, коли почалася золота лихоманка. Адже там почалася буквально притока гірників та торговців.

Коли в 1859-тому закінчився термін орендного договору, острів знову став власністю Британії.

У 1862-му було визначено столицю. Нею стала Вікторія.

Об’єднання

Протягом 1861-1862-х настало значне погіршення колоніальної економіки.

1866-тий ознаменувався приєднання колонії до материка. Об’єднане утворення очолив Артур Кеннеді.

Новий етап

У 1867-му Конституційний акт проголосив появу канадської держави. І 20-го липня 1871-го відбулося приєднання Сполучених колоній до канадської держави. Законодавчою підставою цього стали численні нормативні акти. Саме ними було забезпечено інтереси, якими відрізнялася місцева еліта щодо залізничного переміщення. Завдяки цьому сталося об’єднання колоній та решти канадських регіонів, встановлення правил земельних володінь індіанців.

До речі, останній вдалося ефективно зміцнити становище провінції до того, як було створено Конфедерацію. І це послужило закріпленню безпеки, властивої місцевій владі.

Вікторія зберегла статус столиці провінції. А в складі федерального уряду з’явилося три нові делегати.

Фото: wikipedia

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.